Сен-жерменский бракк
Серед порід лягавих сенжерменский бракк відомий також як напівкровка. Перші собаки цієї породи з'явилися, приблизно, в 1830 році в результаті спаровування біло-помаранчевої суки пойнтера з красивим французьким бракком. Власником цих собак був у той час барон де Ларминан, лісовий інспектор в Компьене (звідси колишня назва). З семи цуценят, що з'явилися на світ від цього спаровування, чотири опинилися біля лісничих, яких незабаром перевели на роботу в Сен-Жермен, де вони продовжили розведення породи, узявши за основу своїх вихованців.
Сенжерменский бракк - елегантна лягава з менш розвиненою мускулатурою, чим у пойнтера. Голова собак в ідеальному варіанті нагадує, швидше, голову французького бракка, вуха також довше, ніж у пойнтера.
Сенжерменский бракк працює в тісному контакті з мисливцем, відрізняється живим темпераментом, дещо чутливий, слухняний і легко піддається навчанню. Під час його виховання слід відмовитися від занадто жорстких методів, що, втім, торкається і багатьох інших порід французьких лягавих.
Знавці цієї породи особливо цінують її за упевнену стійку: собаки припиняють цькування дичини і коштують не ворухнувшись. При достатній чуйності під час виховання і навчання сен-жерменский бракк стає не лише різнобічним і надійним помічником на полюванні, але і приємним, ласкавим і спокійним сімейним собакою. Для сторожової служби ця порода не придатна.
Хвосты у этих собак никогда не купировали.